"Червоне світло" всередині українського спорту: офіційна заява генерального секретаря Всеукраїнської федерації пляжної боротьби України

Генеральний секретар Всеукраїнської федерації пляжної боротьби України Милана Бродовська звернулася до спортивних лідерів країни: "Можливо настав час почути одне одного та розпочати справжню боротьбу за європейське майбутнє українського спорту?"
Забути про себе, коли працюєш на країну. В усіх сенсах. В усіх сферах. Зокрема в спорті.
"Справжні лідери мають бути "некомфортними" для всіх, бути жорстокими та неприємними в боротьбі з несправедливістю та застарілою системою, бути впевненими та цілеспрямованими. Бути не заради себе, а заради країни.
Разом ми повинні прокладати свій чесний шлях до Європи, сідаючи одне з одним за стіл переговорів всередині країни, а не забруднюючи нашу спільну дорогу ідеологією бюрократії, яка сьогодні торкнулася й пляжної боротьби:

1. Прогресивного виду спорту, який входить до програми ІІ Всесвітніх пляжних ігор у 2023 році.

2. Виду спорту, спортсмени національної збірної команди України з якого посідають вищі сходинки в офіційному світовому рейтингу з пляжної боротьби за незламний 2022 рік.

3. Пляжної боротьби, яка стала єдиним медальним видом спорту для України на перших в історії Всесвітніх пляжних іграх у 2019 році.

4. Виду спорту, який від моменту свого визнання в Україні 28 серпня 2019 року налічує чотири чемпіони світу та шість віце-чемпіонів світу.

Про тріумфальний розвиток пляжної боротьби та численні досягнення українських спортсменів у даному виді спорту можна говорити нескінченно. Доказом цього слугує підбірка фотоматеріалу з десятків міжнародних змагань.
Однак виникають досить прості запитання до посадових осіб органів державної влади:
1. Невже одна з кращих команд світу з пляжної боротьби не заслуговує на підтримку та безпосередню допомогу з боку держави?

2. Невже лише через очікуваний результат від дотримання вимог та інструкцій чинних нормативів, які принципово не враховують умови реальності, змагання національної першості, як чемпіонат України з пляжної боротьби серед дорослих, не фінансується з державного, обласного або міського бюджету?

3. Чому після успішного виступу спортсменів на змаганнях національної, континентальної та планетарної першості в соціальних мережах місцевих посадовців не чути про залучені "позабюджетні" (власні) кошти українських тренерів, керівників відокремлених підрозділів та президента Всеукраїнської федерації пляжної боротьби України?

4. Як українські спортсмени можуть бути впевнені у своїй необхідності власній державі, коли її деструктивна система сліпо вбачає сенс роботи виключно в ідеальній паперовій звітності?

5. На що розраховують працівники органів місцевого самоврядування, які власними руками блокують участь українських спортсменів у всеукраїнських змаганнях? Виховати покоління пасивної молоді? Бути глядачами, а не активними учасниками життя міжнародної спортивної спільноти?

І це зовсім НЕ риторичні запитання.

Після спілкування з колегами-однодумцями маю чітке переконання в тому, що в той час, коли сфера фізичної культури та спорту має впевнено стояти поруч з європейською моделлю управління країною та переймати кращий досвід західних партнерів, зокрема у напрямку державної підтримки розвитку спортивних федерацій та дотримання доброчесності у спорті, деякі місцеві посадовці продовжують затверджувати «ілюзорні» документи, які гальмують процес розвитку нашої країни в європейському вимірі та стають нездоланною перешкодою, своєрідним «червоним світлом» на шляху нашої спільної перемоги.

Абсурдом сьогодні можна назвати й процес затвердження регламенту проведення змагань будь-якого рівня. Це справжній марафон по замкненому колу, в якому без одного дозволу не надається інший. А з плином часу зникає й бодай найменший шанс на отримання фінансування з боку держави. Як наслідок, втрати несе лише наша з Вами країна, лише наші з Вами люди, за яких найсміливіші борються на військовому фронті.

Наше з Вами завдання, шановні колеги, більш ніж зрозуміле. Ми маємо подолати ворога всередині країни. Крізь титанічну працю та доброчесність. Коли в державі діє відкрита система, коли діалог з представниками громадських організацій, всеукраїнських спортивних об'єднань є необхідним та важливим перш за все владі. Коли кожен виконує свою роботу, коли дзвінки знімають у визначені робочі години, а на питання відповідають чесно, ясно та прозоро. Коли не нехтують власними посадовими обов'язками. Коли не ховаються від відповідальності. Коли існує взаємоповага, взаєморозумінням та взаємопідтримка. Коли всі складнощі можна перемогти. Можна. Якщо берегти нашу мету, нашу єдність та нашу державу.

За півтора місяця офіційна делегація національної збірної команди України з пляжної боротьби вирушить на два заключні кваліфікаційні етапи відбору на ІІ Всесвітні пляжні ігри, які відбудуться з 7 по 8 травня 2023 року в Буенос-Айресі (Аргентинська Республіка) та з 10 по 11 червня 2023 року в Сінгапурі (Республіка Сінгапур). Незважаючи на численні виклики, за результатами перших трьох кваліфікаційних етапів відбору на Ігри три спортсменки національної збірної команди України з пляжної боротьби посіли вищі сходинки в офіційному світовому рейтингу кваліфікаційної системи відбору з пляжної боротьби, що гарантує Україні здобуття ліцензій у вагових категоріях "60 кг", "70 кг" та "+70 кг" серед жінок.

З метою посилення складу національної збірної команди України на ІІ Всесвітніх пляжних іграх у двох заключних кваліфікаційних етапах відбору братимуть участь щонайменше вісім спортсменів національної збірної команди України з пляжної боротьби, які продовжать боротьбу за здобуття ліцензій та перепусток на Ігри у восьми вагових категоріях.

Спираючись на вищезазначене, відповідальність за проведення навчально-тренувальних зборів та участь спортсменів у вирішальних міжнародних змаганнях повинна покладатися безпосередньо на державне забезпечення".
Можливо настав час почути одне одного?
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!